Лізо, ходи додому
Режисер: Оксана Бурая
Країна: Литва, Естонія
Рiк виробництва: 2012
28 хв
Тема:
  • Права людини;
  • Права дитини;
Аудиторiя:
  • Заклади ДПтСУ;
  • Працівники пенітенціарної служби України;
  • Державні службовці;
  • Учні;
  • Студенти;
  • Вчителі;

Маленька Ліза постійно кудись тікає. Її життя похмуре й жорстоке, тому вона шукає прихистку в природи, де в неї свій світ – там панують ігри, музика й магія. В дівчинки настільки багата уява, що вона примудряється переживати нескінченні запої батьків. Найбільш приголомшливим у цьому фільмі є те, що він дозволяє усвідомити жах ситуації, але не піддатися темряві гнітючих подій на екрані. У стрічці немає спроб подати якийсь соціологічний зріз – це радше результат бажання якомога правдивіше зафіксувати дорослий світ крізь незіпсутість дитячого сприйняття. Подібно до ранніх фільмів Лінн Ремзі, ця робота стала однією із найпрекрасніших творів про дитинство.

автори фільму
Оксана Бурая

Оксана Бурая народилась у Вільнюсі 1972 року. Диплом бакалавра акторської майстерності здобула 1997 року. Того ж року розпочала післядипломне навчання у Литовській академії музики й театру. Диплом магістра кіно- й телережисури вона отримала 2003 року. 

Промо-матеріали фільму
Постер
Кадри з фільму
експерти-консультанти
Якщо ви бажаєте у своїй повсякденній практиці використовувати колекцію документальних фільмів Міжнародного кінофестивалю Docudays UA, запрошуємо долучитися до мережі постійно діючих кіноклубів медіа-просвіти з прав людини Docudays UA.
Створити кiноклуб
за підтримки